Автор: Курі, Shenchao TechFlow
Останнім часом ви, можливо, помітили одну річ: люди почали обговорювати, як слід називати токени.
Професор Ян Бінь з Цинхуа університету опублікував статтю, назва якої прямо стверджує: «Визначення китайського перекладу терміну Token вже негайно необхідне»; на Zhihu на цю тему з’явилося 250 000 переглядів, а в коментарях користувачі пропонують ідеї.
Протягом останніх двох-трьох років у внутрішньому AI-середовищі просто використовували слово «Token», і ніхто не вважав це проблемою. Чому раптово знадобилася китайська назва?
Прямою причиною може бути те, що після Китайського нового року цього року звичайні люди вперше дізналися, що за токени потрібно платити гроші.
OpenClaw перетворює чати на роботу: після запуску одного завдання спалює десятки тисяч токенів, рахунок стрімко зростає; усі хмарні провайдери оголошують підвищення цін, а одиницями виміру є токени.
Також токени почали з’являтися там, де раніше не мали б з’являтися.
На конференції GTC президент NVIDIA Хуань Ренсюнь сказав, що в Сіліконовій долині вже хтось під час співбесіди запитує: «Скільки токенів я отримаю за цю роботу?»; він запропонував включити токени до заробітної плати інженерів;
Засновник OpenAI Сем Альтман йде ще далі, вважаючи, що токени замінять базовий дохід для всіх: кожен отримуватиме не гроші, а обчислювальну потужність.
Дані Національного управління даними показують, що щоденний обсяг споживання токенів у Китаї зрос з 100 мільярдів на початку 2024 року до понад 40 трильйонів у вересні 2025 року, а у лютому цього року досяг 180 трильйонів. На початку року «Жэньминь жибао» опублікувала окрему статтю під назвою «Розмови про токени», щоб пояснити читачам, що це означає.

Технічний термін, який потрапив у рахунки хмарних сервісів, пакети заробітної плати при наймі та офіційні статистичні показники, вже не може називатися англійською.
Як це називається?
Якщо це просто питання перекладу, то відповідь вже існувала. У 2021 році українське академічне середовище вже визначило назву для Token: токен.
Але ніхто не звертав уваги, бо тоді токен був лише внутрішнім терміном технічного співтовариства.
Зараз інакше.
Слово «Token» саме по собі є універсальним контейнером: раніше люди з криптовалютного середовища називали його «代幣», фахівці з безпеки — «令牌», а фахівці з ІО — «词元». Одне й те саме англійське слово, залежно від того, в якому напрямку зроблено китайський переклад, стає власністю відповідної галузі.
Тож розпочалася боротьба за назву токена.
Бізнес потребує голосу
Одне слово зазвичай перекладають лінгвісти. Але серед учасників цього процесу назви майже не було жодного лінгвіста.
Найбільш обговорюваним наразі є ім’я «Чжіюань».
Найбільш активно просували це інформаційне видання з штучним інтелектом під назвою «Сіньчжіюань». Якщо токен отримає китайську назву «Чжіюань», назва компанії збіжиться з базовим терміном галузі, і кожна стаття, що обговорює токен, буде безкоштовно робити для неї рекламу.
У кінці їхнього власного рекламного матеріалу вони чесно написали: «Ми рекомендуємо перекладати Token як новий галузевий консенсус: Чжіюань, залишивши слово „новий“ нам».
За тим самим матеріалом, оцінка засновника Baichuan Intelligence Ван Сяочуана: «Назва Zhiyuan дуже гарна».
Він працює над великими моделями, і токен називається Чжіюань — це дуже добре. Кожна операція моделі більше не є просто одиницею розрахунку, а «основною одиницею інтелекту».
Продаж токенів — це продаж трафіку, продаж Zhiyuan — це продаж інтелекту, історії оцінки абсолютно різні.
Професор Ян Бінь з Цинхуа університету ввів термін «модемет», де «мод» відповідає моделі: хто володіє великою моделлю, той контролює право на виробництво «модеметів». Назва спрямована на модель — права на ціноутворення переходять до компаній, що розробляють моделі.
Також є ті, хто пропонує називати його «фуюанем», повертаючись до найбільш базового визначення в комп’ютерних науках: Token — це одиниця обробки символів, що не має нічого спільного з інтелектом чи моделями.
Технічно найчистіший, але автор — незалежний технічний письменник, без підтримки компанії, без капіталу, майже без голосу в цій дискусії.
Куди схиляється ім’я, туди йде індустріальна історія, туди й тече гроші.
Далекий приклад: у день, коли Facebook змінив назву на Meta, «метавсесвіт» перетворився з науково-фантастичного поняття на історію про оцінку компанії; ближчий приклад: Китай щодня використовує 180 трильйонів токенів — найбільше у світі, але назва цього терміну, його визначення та хто має його визначати — досі не встановлені...
Найбільша країна-споживач токенів у світі, ще не вирішила, як саме називати те, що вона споживає.
Але насправді це слово вже має китайську назву.
У 2021 році професор Цю Сіпен зі школи комп’ютерних наук Фуданського університету переклав термін «Token» як «лексема»; академічне середовище прийняло цей переклад і включило його до підручників. Тоді ніхто не обговорював це, бо тоді Token не мав ціни.
Зараз токен має цінність.
Це одиниця виміру для хмарних послуг, джерело доходів компаній, що розробляють великі моделі, та ключовий показник для державного обліку розміру галузі ШІ. Тож з’явилися ЗМІ, впливові особистості, професори — кожен із своїм улюбленим ім’ям та обґрунтуванням.
Переклад ніколи не був проблемою. Проблема в тому, коли це слово почало коштувати.

Хуан Ренсюнь не брав участь у обговоренні китайських назв на GTC. Він зробив щось простіше: підняв чемпіонський пояс із написом Token King і оголосив, що центри обробки даних — це фабрики Token.
Хто випускає токен, той і визначає токен. Йому байдуже, як його назвати.
Токен, захоплення території та чеканка монет
Отже, справжнє, що варто серйозно продумати, — це не те, який переклад кращий.
Після визначення терміну «калорії» вся система ціноутворення, маркування та регулювання харчової промисловості була побудована навколо нього. Після визначення терміну «трафік» у китайській телекомунікаційній галузі оператори почали взимати плату за трафік, конкурувати за трафік та розробляти тарифні плани на основі трафіку — вся бізнес-модель протягом десятиліть оберталася навколо цих двох слів.
Токен зараз йде тим самим шляхом.
Він уже є одиницею обліку хмарних послуг, показником доходів компаній, що розробляють великі моделі, та ключовим індикатором для вимірювання розміру AI-галузі на державному рівні. У світі венчурного капіталу навіть почали обговорювати, чи можна здійснювати інвестиційні перекази безпосередньо у вигляді токенів.
Коли одне слово стає мірою грошей, його назва — це не переклад, а чеканка монет.
Назвіть їх «Чжіюань» — право на випуск монет належить AI-наративу: хто розповідає історію про інтелект, той отримує прибуток. Назвіть їх «Моюань» — право на випуск монет належить компаніям, що розробляють моделі: хто має велику модель, той друкує гроші. Назвіть їх «Фуюань» — право на випуск монет повертається до технології, але сама технологія не може говорити за себе.
У 2021 році академічна спільнота визначила «токен», але ніхто не звертав уваги, не через погане перекладання, а тому що тоді ця «монета» ще не коштувала нічого.
Зараз це має цінність, і всі хочуть залишити на цьому свій слід.
